очний

очний
-а, -е.
1) Прикм. до око I 1). || Стос. до хвороб очей та їх лікування.
••

О́чна діля́нка — парна ділянка обличчя, обмежена надорбітальним краєм лобної кістки та нижньоорбітальним краєм верхньої щелепи.

О́чна я́мка — заглиблення, в якому міститься очне яблуко; очна западина.

О́чне дно — внутрішня поверхня очного яблука, яка спостерігається при офтальмоскопії: диск зорового нерва, сітківка з центральною артерією і центральною веною та судинна оболонка.

О́чне я́блуко — кулясте тіло, що містить світлозаломний апарат ока і розгалуження зорового нерва.

О́чні хворо́би — захворювання очного яблука, повік, слізних органів і орбіти у людини і тварин.

2) Який відбувається за особистої зустрічі, за особистого спілкування; прот. заочний.
••

О́чна ста́вка — одночасний допит віч-на-віч двох або кількох осіб для перевірки показань і усунення суперечностей у них.

3) Признач. для навчання з систематичним відвідуванням занять, пов'язаний з ним; прот. заочний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем написать реферат

Смотреть что такое "очний" в других словарях:

  • очний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • барочний — I б арочний а, е. Прикм. до барка. II бар очний а, е. Те саме, що бароковий …   Український тлумачний словник

  • окулярний — а, е. 1) Прикм. до окуляр. Окулярна оптика. 2) Такий, що стосується ока; очний. •• Окуля/рна змія/ отруйна змія роду кобра; індійська (королівська) кобра …   Український тлумачний словник

  • очниця — і, розм. Те саме, що О/чна я/мка (див. очний) …   Український тлумачний словник

  • стаціонарний — 1) (про форму навчання за постійної присутности студентів, учнів тощо, а також про вищий навчальний заклад, технікум, відділення в них), очний 2) див. постійний I, 3) …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»